Make your own free website on Tripod.com
* * *
Глибокий плуг пройшов полями
Моєї тихої душі,
І впали в слід йому стеблями
Квітки, щоб вмерти у глуші.

Зійшла зоря. В яснім покрові,
В короні зір виходить ніч.
Сховався місяць у діброві.
Останні хмари плинуть пріч.

Скажи ж мені... Але не треба:
Сама ти плуг той навела...
І бачать ясні очі неба
Квіток загублені тiла!..
1888 - 1895