ТРЕТІ ПІВНІ

Ніхто не спав... І ми не спали, Але була така пітьма — Свої своїх не пізнавали... А півня й першого нема. І вдарив грім з землі й з небес, І стрепенувся охрест весь. Буря рве земнії ризи, Б'є їх зверху, збоку, знизу, Рве, здіймає, палить, студить, В божевіллі мертвих будить... Дзвін об дзвін і струни в струни, Труп на труп і труни в труни, І від крові кожен п'яний, І на стогнах1 — дим кров'яний... І перемігся бурі час, І третього подався глас. І звуть озорені безміжжя Всіх тих, хто збився з подоріжжя.

1 Стогни — широкі вулиці, майдани (старослов.)