Make your own free website on Tripod.com
* * *
Сиплять козачі голови

Листям осіннім

На вітрі віків.

Сипле свинець та олово

За голосінням

Північних вовків.

А в листі — трагедії долі

Від колисок до трун

Усіх поколінь.

А листя ще падає долі

У мереживо рун

Посмертних голінь.

А зранку дядько Петро

Назгрібає до кучі,

Лаючи осінь.

Відходить в небо метро,

Несе душі за кручі

В сонячну просинь.

Сплять козачі голови

Листям торішнім

Під снігом століть.

Народились голими

І святі, й грішні,

Такими й зотліть.