* * * |
Весна! По тілу ринуть соки, Набрякли вени і думки, Готові вибухнуть в струмки Життям і почуттям високим. Весна! Хто на твоїм крилі Ввійде до мого серця? Чиї ясні озерця Зведу на два нулі? Кохати, як в раю,— Бог іншим дав творінням; Випалювать з корінням — Прирік любов мою. |