Make your own free website on Tripod.com
* * *
Пішли далеко тарпани,

Тепер їх не здогнати;

Чому, скажіть, не таргани

Із голови та хати?

Широкий степ змалів у яр

Без янголів безмежжя.

Вже вільна постать не буя.

Самотнє узбережжя.

За наші рани плакав як!

Сидівши на могилі зрання.

Та заспокійливе там я

Далеке вчув іржання.