* * * |
За могилою могила, А за смертю смерть, Не чекай на мене, мила, І коня не сердь. Якщо стане що в поході — Доля вже така. Спогадай-бо при нагоді Свого козака. А мені не бути в хаті Й жито не ростить, Як чужі пани пихаті Йдуть його косить. А мені не бути вдома При своїй сім'ї, Огортає тіло втома, Спогад про бої. Ой лети, мій любий коню, На далеку Січ, Прощавайте сину, доню, Сяйво любих віч. |