* * *

А коней не саджають на палю, То не дуже ти, братку, і плач. Забувай свою пишную кралю, Куштуватимеш інший калач. А коней не садовлять на палю, Будеш пліднити польських кобил, Будеш поле толочити сталлю, Наді мною ж ростиме кизил. А коней не сідлають на палю, Тож терпи, любий братку, терпи, Про одне тебе, друже, благаю, Не вези їх у наші степи.