Make your own free website on Tripod.com
* * *
Людська душа, як дерево гіллясте,
Як дерево гіллясте при дорозі.
Із вихором дорожнім прилітають
І осідають біси на деревах.

В гущавині привітній і зеленій
Побачиш — блисне з ізмаграду око
Або, обважене надміром бісів,
І жовкне, й гнеться дерево додолу.

Ідеш задуманий в алеї душ людських
І оглядаєш ці гримаси й вихиляси;
Бо ж то так рідко струнчиться і квітне
Душа, як дерево, очищена громами...