Make your own free website on Tripod.com
ПОЧАТОК КАЗКИ
Будуть знов казки та небилиці,
Розшумляться спогади, мов сад.
Йде дівча у ліс по полуниці
І не повертається назад.

Хто без неї дідуся пригорне,
Матері покриє срібло кіс?
Сірий вовк помчав на тропи горні,
В темні пущі дівчину поніс.

Ніс її долинами далекими,
Про весілля розмовляв з лелеками,
Звичаям звіриним научав,
Сон її зайцям припоручав.

Годував горішком молоду мою,
Вів гулять на травку, на межу...
Що там далі буде, я придумаю,
Перемрію, вам перекажу.

І для себе ж треба мати вигоди,
Не сидіть сичем в самотині.
Сірий вовк у казці буде бігати,
А дівча повернеться мені!