Make your own free website on Tripod.com
"А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ..."
На небі хмари. Все більш смеркає,
І ніч безмежна, як світ, іде.
Все скуте жахом, а Марко грає,
А Марко грає, що сонця жде.

Посуха. Голод. Народ вмирає.
Де ж Милосердний? Нема ніде.
Нема й не буде! А Марко грає,
А Марко грає, що Бог іде.

Не стало Марка: упав голодним,
Упав на землю мерцем німим...
Засяло сонце над ним, холодним,
І Бог в задумі схиливсь над ним.
5.V. 1922