* * *
Ще в полон не брали тоді,—
Приліпили його до стовпа...
На землі, від крові рудій,
Кривава ропа...

А він був молодий такий!
Цілував, мабуть, гаряче...
Довго, довго йому круки
Випивали світло з очей!

А тепер там зійшов полин.
Телеграфні стовпи...
Загубився селянський син —
Відробив!