* * * |
Ще в полон не брали тоді,— Приліпили його до стовпа... На землі, від крові рудій, Кривава ропа... А він був молодий такий! Цілував, мабуть, гаряче... Довго, довго йому круки Випивали світло з очей! А тепер там зійшов полин. Телеграфні стовпи... Загубився селянський син — Відробив! |