Make your own free website on Tripod.com
* * *
Я натомився вічно знати
В собі самому — двійника...
Душе! Обридлива яка ти!
І непримирлива яка!

Я марно злагоди чи згоди
З тобою сподівавсь дійти,—
Як тінь, недомисел природи,
Мене перекривляєш ти!

І що ясніший я, то мушу
Усе темнішу тінь тягти...
Душе (якщо я маю душу),
Яка непереможна ти!