Make your own free website on Tripod.com
МІЙ РЕЙД У ВІЧНІСТЬ — II
Слухайте шепіт хвої на хребтах
і гомін вікових віт.
Не можна затуляти сучасним
життям
життя тисячоліть.

Будьте вдячні вічності, що живе
в вас,
оживлюйте кожну
річ.

Коли знайдете в землі напівзгнилий
людини таз —
ви з людиною
віч
на
віч.

Не будьте мертвими археологами,
минуле не розкладайте
номенклатурою
механістичною!
Гляньте:
в гробниці лежить мумія фараона,
і біля неї — його
зубочистка.

Мільйонні когорти лежать кістяками
таких же футуристів, як
ми.
І вони будували «вічні» стіни і
брами
і в боротьбі лягли
грудьми.

А ви хочете зробити з людини якусь
платонівську ідею,
коли кожна людина — повна вічності
вщерть.
Мільйони сучасних і майбутніх людей
мільйони людей
смерті.

Так не вмирає життя.
Так ми ідем у вічність.
Атлант-ель-стан,
Ніл-ель-стан —
зміняє наш
Дніпр-ель-стан.
От чому, коли і я вмру,
покладіть зі мною в місті
мою зубочистку
і мій
чемодан.
Злодіївка, 1. VIII. 1928