Make your own free website on Tripod.com
МІСТО
Од трамваїв синє-синє місто,
золоті од ліхтарів сніги.
Хто прийшов із геніальним хистом
і зробив це розчерком руки?..

Хто чорнявим електричним дротом
синій килим неба пронизав,
що пливе в далеку Третю Роту
і сумний вертається назад?

Місто взяло в ромби і квадрати
всі думки, всі пориви мої.
Це ж мені заковано стогнати
у його засніженій груді...

Це ж мені дитиною малою
заглядать у чорні казани
і об мури битись головою,
розбивать печаль мою об них.

Ой у парку снігові намети,
там проводять ночі пацани.
Тільки вітер знає їх секрети,
тільки вітер і холодні сни...

Я не знаю, хто кого морочить,
але я б нагана знову взяв
і стріляв би в кожні жирні очі,
в кожну шляпку і манто стріляв...

Але ні! Їх другим треба взяти.
І синіє невблаганно сніг.
Місто взяло в ромби і квадрати
всі думки, всі пориви мої.
[1923]