* * * |
Очі розпечену магму ллють, Губи тремтять потворно — Сліпа та безсила лють Прийшла і взяла за горло. І став я малим та чорним Голодним вороном, І сиджу на березі та каркаю, Докоряю, каркаю і кричу. І людей проклинаю та картаю, Що не можу наїстися досхочу. І чорнію, марнію та худну, І благаю щодня про одне: — Пожалійте, змилуйтесь, люди, Нагодуйте мене!.. |
1962 |