ПОДИВИЛАСЬ ЯСНО

Подивилась ясно,— заспівали скрипки! — Обняла востаннє,— у моїй душі.— Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі! Знав я, знав: навіки,— промені, як вії! — Більше не побачу,— сонячних очей,— Буду вічно сам я, в чорному акорді. Промені — як вії сонячних очей!

1918