Make your own free website on Tripod.com
* * *
Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер:
В їх горі щира кротість і саможертви зміст.
Чи нам же розгадати природи риси літер? —
Людина і в стражданні страждаючий артист.

Інакше гнуться лози і журяться тумани.
Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми.
В нас болі — на престолі! — б'ють в рани,

як в тимпани,

А їхні світлі жалі — скрижалі долам тьми.

Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки,
Що води їх сміються від сонця і вітрів…
Як тихо лебедіють до місяця осики —
Щоби й не потривожить поснулих бур'янів!

О скільки у природи немудро-мудрих літер!
О скільки у природи невміння прочита...
Інакше плачуть хмари, інакше стогне вітер:
Їх океани — рани, — мов крапельки, мовчать.
(1915)

Джерела: Поетика та Львів-Київ-Токіо