ДО МОРЯ

Чолом тобі, синє, широкеє море! Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило — чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари — Само собі вищий закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і втіха кохання, І любий та лагідний сон. Прийшов я до тебе змарнілий та бідний, Проте не чужий, але близький та рідний, Тобі-бо віддавна я свій. І ось я з тобою душею зливаюсь, В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь, Втопаю в безодні твоїй!.. Як ти — неосяжне, хитке, таємниче, Як ти — чарівливе, як ти — бунтівниче, Така ж і душа у співця; Тому і до тебе вона так прихильна, Що пут і кайданів не зносить — і вільна Бурхає, як ти без кінця.

1901