БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО

Ні, не бундючний, ситий гетьманат, Не багатир — полковник череватий,— її поставив очі чарувати Смиренний рясофорний меценат. Намігся він, замість жебрацьких лат, Убрати гору в золото й шарлати, І крутодахі виросли палати Серед поліських, ґонтом битих хат. Наук любив він сяйво щирозлоте, І школам оддавав свої турботи, І був світильник, щедрий і благий. В дні займанщин, хижацькі і брутальні, Святительську пишноту панагій Він забував для книг і готовальні.

1930