Make your own free website on Tripod.com
БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО
Ні, не бундючний, ситий гетьманат,
Не багатир — полковник череватий,—
її поставив очі чарувати
Смиренний рясофорний меценат.

Намігся він, замість жебрацьких лат,
Убрати гору в золото й шарлати,
І крутодахі виросли палати
Серед поліських, ґонтом битих хат.

Наук любив він сяйво щирозлоте,
І школам оддавав свої турботи,
І був світильник, щедрий і благий.

В дні займанщин, хижацькі і брутальні,
Святительську пишноту панагій
Він забував для книг і готовальні.
1930