ХАТИ

Хати, немов гриби червоні, ростуть під вітром буйновійним. У черепицю дощ задзвонить. Моє село, ти ще спокійне? По давніх війнах, що минули, в лісах багрових виють лиси. Ще люди заграв не забули, знов над селом комета висить. В ріці дівчата сонце миють, прийшли над воду вільхи рядом. Тут орють від століть, тут сіють і бунтарів карає влада.

12.IV.1935