* * *

Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки... А в небі лелеки. Далеко-далеко Якісь невідомі лани І високі намети... Хороше бути ліриком степу, Молодим косарем І поетом!

1926