EX ORIENTE LUX*

Присвята Правобережжю

Громи... а може, й не громи? ...Вози у північ брукували і з'їхали на грунт м'який... Навіяв вітер тишу... ...тишу. І гаснуть блискавиці. Заколоратурила кольорами веселка, закрапала — рудий, фіолетовий, синій. І от земля відчула теплінь крокуючого ранку, Як в річці воду в дощ... Зі сходу ...кучугури кучугурили там зі сходу — струмкує дим. Зі сходу горлиця летить — на зяб! Затріпотіла крилами на зяб! А я, прозірний, вийшов на Полтавську та на Велику Могилу І: — Е-гей! — Сюди! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Над країною, над пшеничною жовтоцвітною, голубиною піднялись списи димарів. Та й зашуміла зелена туга — заметушилася. Пішли по луках перегуки, полинула луна Аж до самого далекого млина полинула луна. А з Криворізького та Донецького на степи, на поля Запорізькії голоси-гудки, ніби повінь нот, та скликали світ під своє шатро. Чуєш, Дніпре! — ...На сході в сум вплелося світло, вплелося світло — в сум. ...Коса Зі сходу ...кучугури кучугурили там Зі сходу дим! ...Клаптиками, струмочками по голубих полях, знадхмарні забутим спогадом доби архейської (період гнейсів) клаптиками, струмочками... Зі сходу дим. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ми стали на грунт, на грунт індустрії-комуни (А ви?) І нас ніхто не переможе. Ми захлинули простір, і подих вітру (зі сходу вітру) погладив нам долоні. (А вам?.. Ах, бризни, кров, бо ми є ви із іншим змістом!) Так знайте — біля жердин горить мета, як діамант в гущавині темряви. Тримаймо стяг міцніш індустрії-комуни! Не проза це, а пісня відродження! Нас не сотні, а мільйони шукають вищих берегів цивілізацій в різноманітних переливах сопілок різних. Тримайте стяг міцніш індустрії-комуни! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . І зашумів у лісі потяг... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . То перший був. ...Галюциную я чи ні? Зі сходу ...кучугури кучугурили там Зі сходу струмкує дим!

* Зі сходу світло (латин.)