| * * * |
|
Слухай! Клянуся: орлинії крила Розпущу ще раз і злину горою; Ще розгориться в грудях моїх сила, На літ зірвуся... лиш ти будь зі мною! Ще раз полину в зоряні блакити До зір, над хмари, у безмір простору, І хоч вже сонцем не буду ясніти, Ще може блисну світлом метеора. |
| 1907 |