* * * |
Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. В чорнім міжгір'ї десь світло палає... І погасає. Чуєте пісню на тихому морі, В синім просторі?.. Слухайте, ось вона знов обізвалась... І увірвалась... Човен малюється в морі на хвилі Геть за півмилі. Хто, безталанний, там хоче вловити Долю у сіті?.. Тихо купаються в синьому морі Іскорки — зорі; Тихо гойдається піна там ніжна, Вся білосніжна. Пісня далекая ледве лунає, Мов замирає... Дай йому, Господи, в ніч сю вродливу Долю щасливу!.. |
1897 |