* * *

Я полюбив тебе на п'яту, голодну весну: всю — до дна. Благословив і путь прокляту, залиту пурпуром вина. Орлицею на бій летіла ти, добросерда, а не зла. Я бачив кров на юних крилах і рану посеред чола... І знов горбатіла Голгота там, де всміхалися лани, вилазив ворог на ворота, кричав: розпни її, розпни! І гіркоту цієї муки пили ми з повного відра і, мовчки поєднавши руки, були як брат і як сестра.

1924