ГЕНІЙ ЗВУКІВ

Електра1. Бронза. Мармур. Ряд Блискучих, пишних колонад. І з тисяч поглядів — один, Туди, де він. І волю всіх взяла одна — Його струна. Зникає кін... Тремтять вуалі... Кудись лечу — все далі й далі, Ще мить, і вже — ні колонад, Ні струн, ні бронзи, ні естрад: Передо мною гірні лона І скель збунтованих корони; В таємній темряві вечірній Гасає регіт духів гірніх, І клекіт гарпій десь у млі, Звідтіль, з безодні, з-під землі..

1 Бурштин (латин.)