* * *

Надгірна ніч. Холодні роси. Безмовні привиди — колоси. Сайгак над прірвою кричить... Моє багаття миготить, Моє багаття догора — Глуха північная пора. Дзвенить ноктюрном водоспад.. І я лечу кудись назад: Електра1. Бронза. Мармур. Ряд Блискучих, пишних колонад. Вінками звиті білі стіни, Німих облич недвижні тіні: І з тисяч поглядів — один, Туди, де він. І волю всіх взяла одна — Його струна. І самоті моїй на зміну Несуться образи і тіні Від Hexen tanz-ів2 Паганіні...

1 Бурштин (латин.) 2 Чаклунських танців (нім.)