* * *

Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни,— Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих сліз і любви, Чистих поривів всіх Не встидайсь, не губи! Бо минуть — далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лиш хто любить, терпить, В кім кров живо кипить, В кім надія ще лік, Кого бій ще манить, Людське горе смутить. А добро веселить,— Той цілий чоловік. Тож сли всю життя путь Чоловіком цілим Не прийдесь тобі буть — Будь хоч хвилечку ним. А в поганії дні, Болотянії дні, Як надія пройде І погасне чуттє, Як з великих доріг Любві, бою за всіх На вузькі та круті Ти зійдеш манівці, Зсушить серце жура, Сколять ноги терни, — О,тоді май життя Вдячно ти спом'яни! О,тоді ясні сни Оживлять твою путь… Юних днів, днів весни Не забудь, не забудь!

10 іюня 1882

Джерело: Поетика