* * *

Не злато, ливан і смирну Приносять троє царів — Весняну радість незмірну Віщує соняшний спів. Так завжди було — і нині Голубить дітей земля І знов віддає людині Свої широкі поля. Повітря, рослини, води — Вславляють усі блакить, Усі приходять до згоди Безмежно життя любить. І навіть дано Орфею Не слова летючий дим — Всевладну силу, щоб нею І камінь зробить живим!