СОН |
Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, І луг широкий, наче море, І тихий сум по кружині. Садок приснився коло хати, Весела літяна пора; А в хаті... там знудилась мати, Ізнудьгувалася сестра. Поблідло личко, згаслі очі, Надія вмерла, стан зігнувсь... І я заплакав опівночі І, гірко плачучи, проснувсь. |
(1893) |