| ЗУСТРІЧ | |||
|
|||
|
Знов під вечір. Знов прохід по вулицях. Цигаретки тоненький димок. Знову ти!.. Надійшла, усміхнулася Й вкрала серця мойого шматок. Заспівали автові сирени, Засміявся до сонця асфальт, І вирізьблював вітер над Сеною Кожен сукні твоєї фалд. Та зірвався й востаннє блимнув Промінь сонця й далеко щез,— За тобою дививсь я даремне І чекав, щоб ти глянула ще. Та чорніло місто, як згарища, Десь у небі тремтів фіолєт І здавалось: на сині бульвари Вечір смуток коновками ллє. |
|||
| 1933 | |||