В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ

В моїй душі страшна порожня, Як в зимній келії ченця, І я стою, як придорожня Стара святиня без жерця. Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас. І з острахом дивлюсь довкола, Шукаю для душі богів; А сірі дні пливуть спроквола, І з груди рветься скорбний спів.