* * *

Між лави просвистіло, мов лезо різака, І впав стрілець — три кулі прошибло юнака. Упав стрілець на ходу, в руках ще теплий кріс; Наш полк ішов у наступ на протилежний ліс. Упав стрілець, і хоч би хто оком кинув вбік, Мов виплеснув краплину розбурханий потік. І, може, може, тільки в далекому селі В цей мент чиїсь очиці спинились на ріллі І вбачили — ой, леле! (так бачать уві сні) — Улюблене обличчя у крові — в борозні.