СКОВОРОДА |
Піти, піти без цілі і мети... Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!» Аж власний світ у ній почне рости, В якому будуть теж сонця, і зорі, І тихі води, чисті і прозорі. Прекрасний шлях ясної самоти. Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу І мудрості вином розвести тугу, Бо, може, це нам вічний заповіт, Оці мандрівки дальні і безкраї, І, може, іншого шляху немає, Щоб з хаосу душі створити світ. |
1928 |