* * * |
Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич. Було в ній каміння — як сто бегемотячих спин. А той цибатий, на клуні, звався лелечич. А те запахуще — любидра, канупер і кмин. Чомусь пам’ятаю — вночі ревли бегемоти. Виходили з річки і дуже чомусь ревли. І падали груші, і звались вони бергамоти. Воли ремигали, і звались вони — воли. Чомусь бегемоти випивали річку щоліта, І пирхали важко рудими ніздрями злив. Чомусь пам’ятаю, як плив між камінням шуліка, Убитий шуліка чомусь між камінням плив… |
Джерело: П.Моторний |