* * * |
Отак, як зроду, потаємно, з тилу, Усіх міщан ощирені лаї Ненавидять в мені мою скажену силу, Ненавиджу я слабкості свої. І скільки їх! Я зіткана з печалі. Для ближніх знято тисячі свитин. Коліна преклонивши, як Почаїв, Стоїть душа перед усім святим. Дзижчать і жалять міріади версій. Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла. Я знаю: слабкість — це одна з диверсій. А я ще в диверсантах не була. |
Джерело: П.Моторний |