В ГОРАХ ЛИВАНСЬКИХ

Влітку

Скали... Кедри... Скоро й вечір. Я сумна стою. В'ється стежка... Ох!.. чи йтиме ж Той, кого люблю?.. Тінь в долинах... Верхогір'я Наче золоте... Гасне сонце... Тоне в морі... Любий! де ж ти?! де?! Впала ніч... Шакали виють... Вітер... Мов зима! Я всі очі прогляділа,— Милого нема!

1897