ПРОКЛЯТТЯ

Бездомних псів, що лижуть кість суху, Надгороди притулком теплим, Боже, Вкажи брудним ропухам купи листя І гайворонам їх колючі гнізда. А тим, хто злочин тління розсівають, Убійникам душі з’явись у гніві, Указуючи путь, що безконечна,— Хай з божевільним поглядом од жаху Покинуть справедливу батьківщину І іншої довіку не знайдуть!