СИМВОЛ

Чим далі, тим похмуріш мряки, Тим небезпечніша дорога... О, ніби Ніке з Самотраки, Твоя смертельна перемога! З одірваною головою, Безумна і посмертно-біла, Вона несе над полем бою Своє сліпе й крилате тіло. Але в руках, у тьму простертих, В несамовитій силі руху — Така страшна погорда смерти, Таке сліпуче сяйво духа, Що кам’яніє скудний розум, Заблуканий в словесних пущах, І шкіра терпне, і морозом Проймає теплі жили сущих... І ось встає із піни Понту Над хвиль розгойданим свічадом Співуча мрія горизонту — Сліпуча Степова Еллада.

1937