* * *

З ранку до вечора жала Біль колосків золотих, Міцно в снопи їх в'язала, Долю шукала між них... Мстилась русалка за муку В душу скривавленим сном: Боляче врізала руку Ввечері гострим серпом... Пізно верталась до хати, Серп на раменах горів. Слухали верби патлаті Втомлений сонячний спів...