* * *

Що серед океану каравела? Безсила тріска в безмежі забута, але вона своїм стремлінням скута і мчить до зір західних «Mia Stella» *. Нехай на сході мрія нас завела, сьогодні зірвемо одчаю пута. На заході загине східня смута, її межа — виткі Саргосу зела. Минають дні. У простори безкраї скотилася остання крапля болю, спинився лет часу... А хвиля грає і плескотом віщує близьку волю, таку жадану: буть самим собою за межами вже близького прибою!..

* Моя зоря (італ.)