* * *

Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна... Лови цю мить і куй в суцільні звена закон всеєдності пророчого вогня. Будучина минувшині рідня, дзвінка луна затихлого рефрена, суцільний, непорушений зв’язок межи змаганням дії і причини... Хто їх пережива?.. Поет-пророк, що з’єднує у струмінь всеєдиний Кінці і Початки в натхненності своїй всемудрим і одвічним «панта рей!»