* * *

Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном,— Нехай! але в душі моїй Яка цвіла весна рожева! Пахніли, дихали дерева! Літав пташачих звуків рій... І хай розвіялися сни, Хай ті ж і сум, і жаль, і муки, Але я й досі чую звуки Моєї дивної весни. Минув бенкет... але дзвенять Ще голоси, столи накриті, Десь гасне сміх, і недопиті Рядами келихи стоять...