* * *

Італійська ніч підкралась, Розлила солодкий чад; Десь здаля луна озвалась Флорентійських серенад. Марить море Середземне, Ледве лащить береги... Щось жагуче, щось таємне Палко диха навкруги. ...Не заснула, сни не снились, Одчинила двері в сад: В тіло, в душу покотились Срібні хвилі серенад. Ніч проміння позбирала І змотала у клубок... Наче тінь жива упала Біля ганку у куток. Наче тінь ламає руки, І страждає, як жива, І розказує про муки, І пригадує слова. ..................................... Тихо море щось воркує, Ледве лащить береги... Хтось милує, хтось цілує... Ніч вартує навкруги.

1913