* * *

Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов для неба кидав їх. "Самотній він, — юрба казала,— Як жаль його..." і далі йшла, І в повній щирості бажала Зробить посмітюху з орла.

1906