* * * |
Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: народ твій — раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з своїх джерел. Мовчиш? Заснув? Ганебно спи... Ні, певно, ти поліг в курганах, Бо ти не зміг би буть в кайданах, Як ці невольники-раби... Ти, дужий в вільності своїй, Розніс би хмари і тумани, Розбив би всіх неволь кайдани, Розбив би, чуєш, краю мій? |
1906 |