* * * |
День падає, як птах короткокрилий, З височини непевної — і крик З ним падає на трави побурілі, На чорний і безлистий чагарник. І здобич ту мисливець хмурозорий Кладе в мішок, до вбитих ним птахів, І пахне млосно кров: моїх суворих, Моїх розстріляних і мертвих днів. |
1926 |