* * * |
Надходить дощ. Шумлять бліді берези... Рвуть блискавиці сірих хмар рядно... А дужий грім зустрів такі діези, Що злякано дзвенить вікно! Тікає день. Скриплять вози на греблі... Під чередою стогне оболонь... І раптом шріт — дрібні перлові краплі... І знову вітер, гуркіт і огонь. І вже туман пливе, бреде над цолем, Щоб за хвилину сонцем розцвісти, Щоб навіть я з надією та болем Твої старі перечитав листи! |