* * *

...І ось ляжу,— родючий гній,— На скривавлений переліг... — Благословен єси, часе мій! Навчи мене заповітів своїх! Розцвітайте, нові жита! ...А на кожному колосі — мука моя... О, воістину час ратай! Славословлю його ім'я. Благословен єси, часе мій! О, жорстокий! І весь в крові! Це нічого, що я мов гній — Під посіви твої нові! Бо ось вірю: зросту колись.— І до когось вітрами: — Жни! — ...Серце, серце моє! Навчись Тишини...