* * *

Як все живе, течуть піски пустелі. Їх тихий шелест, як і плеск води, Чарує душу... Мрійнику, гляди! — Найкраще чути їх з-під стелі. Тож не пакуй валізок! Мап не руш! Умій закрити очі і чекати,— Може, й твоя з тих багатющих душ, Що вміють всесвіт слухати з кімнати.